Калантаївський сільський клуб
Повна назва установи: сільський клуб с. Калантаїв Великоандрусівської сільської ради
Поштова адреса: Кіровоградська обл., Світловодський район, с. Калантаїв, вул. Центральна, 37
Завідувач клубом: Гонтар Катерина Іванівна
Графіки роботи:
Клуб: Вт.- Пт. з 14.00 до 20.00; Сб. з 17.00 до 23.00; Нед.,Пн.- вихідний
Бібліотека: Вт.- Пт. з 9.00 до 13.00; Сб. з 13.00 до 17.00; Нед.,Пн.- вихідний
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Каланта́їв — село в Україні, у Світловодському районі Кіровоградської області. Населення становить 350 осіб. Орган місцевого самоврядування —Великоандрусівська ОТГ.
У 1752-64 роках тут була 17 рота новосербського Пандурського полку. Інші назви села — Калантаївський шанець, Шолнош, Вингош, Шолмош (сербський аналог — Шољмош).
Станом на 1886 рік у селі Стецівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії мешкало 1274 особи, налічувалось 253 дворових господарств, існувала православна церква та лавка.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2261 особи (1117 чоловічої статі та 1144 — жіночої), з яких 2210 — православної віри.
Під час голодомору 1932–1933 років в селі померло 53 чоловік.
Калантаїв — колишнє село Чигиринського району Черкаської області. В 1959 році територія села затоплена водами Кременчуцького водосховища. Село знаходилось за 4 км на південь від Рацевого і відділялось річкою Тясмин від містечка Калантаїв та було оточене з усіх сторін болотами.
В 18 столітті тут була церква в ім'я Покрова Пресвітої Богородиці, побудована в 1736 році, але через два роки пограбована і розорена татарами. В 1741 році в Калантаєві було 50 дворів і до 400 чоловік населення. Колись це було багатолюдне торгове містечко. Його частина, ближча до бору називалась Черняхівкою.
Нам відомо, що друга церква в Калантаєві збудована у 1742 році. На потирі (чаші), який зберігався в цьому храмі Божім, був такий напис: «Соорудил потир сей раб Божий Алексей Космин, житель села Калантаева, и вручил оный пресвитеру покровскому Симеону Петрову в церковь для Божественной литургии в 1774 году.
Калантаїв на підставі писемних джерел згадується ще з 1601 року, а роком заснування села як адміністративної одиниці вважається 1742 рік. Отже цього року ми святкуємо 276 річницю народження села Калантаїв.
Далеко не кожен знає, що на території Калантаєва виявлено залишки поселення доби Трипільської культури, (найдавніших землеробів ще 5 тисяч років тому), велика кількість Курганів (до 10).
На західній стороні затопленого Калантаєва знаходилося Калантаївське городище Чорноліської культури (7ст. до н. е.).
Сніжкова Балка – село в Кіровоградській області, Світловодського району , входить до складу Великоандрусівської сільської ради. Перша згадка про село, в Польських літописах, в 1667 році. В кінці 18 століття подарована поруччиці- вдові Вуїчевій, наказом Григорія Потьомкіна. Так як поміщиця була курноса, село стали називати Кирпівка, така назва збереглася і до наших днів.
Сніжкова Балка- цю назву ніхто не використовує, абсолютно для всіх місцевих жителів, це село називають Кирпівка.
З початку заснування села, там жили два роди- Плахотні таГригоренки. Село розташоване в Чиримівській балці (Чиримо- княжий титул Ногайської орди) біля річки Ковбань. В 1787 році в селі проживало 47 чоловіків, та 54 жінки.
До (благочинного) наказу спального генерала Катерини ll село було вільним, після- кріпосним. В 1815 році за подвиги на війні з Бонапартом, село стало належати капітану Якову Плахотному, який дав вільну всьому селу. Це село стало першим, абсолютно вільним населеним пунктом в Херсонській губернії.
На початку 20 століття, на околиці села в лісовому масиві поблизу річки Тясмин діяв спиртовий завод, його господарем був поміщик Дейнега Михайло Григорович, людина грамотна, повітовий інженер. Ще мав у своєму користуванні 110 десятин землі, 90 гектарав лісу та лісопильню.
У 1910р. з іініціативи та при участі поміщика Дейнеги у Калантаєві відкрили ярмарок. З метою заохочення людей до такого зібрання з дозволу Дейнеги кожного ярмаркового понеділка зранку вивозилось барильце спирту,який безкоштовно роздавався по чарці дорослим чоловікам.
Діяв ярмарок, аж до переселення Калантаєва на нове місце.
У 1918р. було проголошено і встановлено радянську владу. Поміщицькі та церковні землеволодіння були передані бідняцько-середняцьким господарствам.
Колективізацію завершили в основному до 1932 року.
Кирпівка ввійшла до складу колгоспу «Червоний маяк», на території хутору було збудовано ферму для корів, свинячу та курячу ферми. У 1960 році хутір Сніжкова Балка (Кирпівка) було приєднано до Андрусівської сільської ради.
В даний час Кирпівка, зовсім вимираюче село, 2 жилих двора. Відома слухами про заховані скарби на території хутора під час другого турецько- татарського походу на Чигирин в 17 столітті. Місце паломників металошукачів.
Хутір Кирпівка межує з берегом Кременчуцького водосховища, чудове місце для відпочинку, люди гостинні.