Чи можуть роботодавці Кіровоградщинизвільняти працівників під час карантину?

 

Незаконне звільнення працівників під час карантину може призвести до накладення штрафу на керівника розміром до 51 тис. грн або загрожувати виправними роботами. Ішлося про ст.ст. 172 та 173 Кримінального кодексу України (далі  ККУ). Ці норми не нові, і у зв'язку з карантином вони не зазнали жодних змін. Штраф від 2 до 3 тисяч НДМГ (від 34000 грн до 51000 грн) за незаконне звільнення працівників, установлений ст. 172 ККУ, передбачений задовго до встановлення карантину. 

Більш того, не лише незаконне звільнення, а й інші грубі порушення законодавства про працю можуть призвести до накладення такого штрафу на керівника, а також до позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років, або виправних робіт на строк до 2-х років.

Про які ситуації може йти мова? Наприклад, роботодавець видає наказ, у якому зазначає: у зв'язку з пандемією коронавірусу він звільняє працівників це, безперечно, незаконне звільнення, і за ним може послідувати покарання, про яке ми сказали вище.

Чи можна звільняти працівників

Звісно ж, дію Кодексу законів про працю (далі КЗпП) на період карантину ніхто не скасовував. Якщо працівник бажає звільнитися за власним бажанням, про що подав заяву, роботодавець має його звільнити за ст. 38 КЗпП. Ба більше, якщо працівник зазначає поважну причину для цього (наприклад, повернення додому у зв'язку з карантином), працедавець має звільнити такого працівника в строк, про який він просить (ч. 1 ст. 38 КЗпП).

Якщо причиною звільнення є закінчення строку трудового договору (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП) перепон для такого звільнення теж немає. До того ж нерозірваний вчасно трудовий договір вважатиметься подовженим на невизначений строк і карантин жодним чином не впливає на цю норму. Те саме стосується звільнення за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) воно цілком може відбутися під час карантину.

А от зі звільненням з ініціативи роботодавця слід бути обережними. Наприклад, звільнити працівника за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) можна, лише якщо такий прогул допущено без поважної причини. Карантин або ускладнення в користуванні громадським транспортом чи загалом неможливість ним користуватися у зв'язку з карантином, безперечно, є поважними причинами. Тож, якщо ви, наприклад, не хочете переводити працівника на дистанційну роботу і вимагаєте від нього присутності на робочому місці, а він не виходить в офіс із причин введення карантину в населеному пункті, де він працює, ви не можете звільнити його за прогул. Упевнені, будь-який суд визнає таку причину відсутності на роботі поважною.

Те саме стосується звільнення, за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП, систематичне невиконання обов'язків, покладених на працівника трудовим договором. Звільнити за цією підставою можна також лише за відсутності поважних причин. Не можна звільняти й із ініціативи роботодавця тих працівників, які знаходяться на лікарняному (ч. 3 ст. 40 КЗпП), за винятком:

  • повної ліквідації підприємства;
  • нез'явлення працівника на роботі більш ніж 4 місяці поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності (не рахуючи декретної відпустки).

Отже, як бачимо, жодних змін у процедурі звільнення у зв'язку з введенням карантину не відбулося. Тож зберігайте спокій та довіряйте лише надійним та перевіреним роками плідної співпраці джерелам.