Т.в.о. директора Центру:

Бондаренко Наталя Олександрівна моб. (097) 234-13-46

 

Поштова адреса:

27522, Кіровоградська обл., с. Подорожнє, провулок Лікарський 2

e-mail: cnspvelandrusivka@ukr.net

 

Розклад роботи:

Понеділок-четвер: з 08.00 год. до 17.15 год.

Пятниця: з 08.00 год. до 16.00 год.

Обідня перерва: з 12.00 год. до 13.00 год.

 

Центр надання соціальних послуг є комплексним закладом соціального захисту населення, структурні підрозділи якого провадять соціальну роботу та надають соціальні послуги особам/сімям, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах.

 В  структурі Центру працюють два відділення:

- соціальної допомоги вдома;

- соціальної роботи.

На надання соціальних послуг в Центрі мають право:

особи похилого віку;

особи з інвалідністю;

особи, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, а також у зв’язку зі шкодою, завданою стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей з інвалідністю, осіб похилого віку, осіб з інвалідністю), малозабезпеченістю, якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум для сім'ї;

сім’ї, діти та молодь, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах;

сім’ї, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;

особи похилого віку, інваліди, хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги;

 

Основними завданнями Центру є:

 - надання соціальних послуг відповідно до Державних стандартів соціальних послуг;

- інформування населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади та осіб/сім’ї індивідуально про перелік, обсяг і зміст соціальних послуг, які він надає, умови та порядок їх отримання;

- проведення оцінювання потреб осіб/сімей у соціальних послугах;

- виявлення осіб/сімї і ведення їх обліку;

- надання допомоги особам/сімям  у розв’язанні їх соціально-побутових проблем;

- проведення соціально - профілактичних робіт, спрямованих на запобігання потраплянню в складні життєві обставини осіб/сімей, які належать до вразливих груп населення;

- надання особам/сім’ям комплексу соціальних послуг, яких вони потребують, відповідно до переліку послуг, затвердженого Мінсоцполітики, з метою мінімізації або подолання таких обставин;

 - надання особам і сім’ям з дітьми комплексу соціальних послуг відповідно до їх потреб, з метою подолання складних життєвих обставин та мінімізації негативних наслідків таких обставин;

внесення відомостей до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;

- проведення моніторингу та оцінювання якості наданих ним соціальних послуг;

- створення умов для навчання та підвищення кваліфікації працівників, які надають соціальні послуги;

- взаємодія з іншими суб’єктами системи надання соціальних послуг, а також з органами, установами, закладами, фізичними особами-підприємцями, які в межах компетенції у відповідній адміністративно-територіальній одиниці або територіальній громаді надають допомогу особам/ сім’ям та/або здійснюють їх захист.

 

ІНФОРМАЦІЯ щодо наявних номерів телефонів та онлайн-сервісів, за якими можна повідомити про зниклих безвісти

І. Національна поліція України. Повідомити Національну поліцію України можна у такі способи: зателефонувати на «гарячу лінію» 089 420 18 67 (працює цілодобово); написати листа на електронну пошту: rozshuk_znyklyh@police.gov.ua; скористатися чат-ботом t.me/poshuk_znyklyh. Щоб зареєструвати заяву, поліції потрібно надати якомога більше інформації, що збільшить шанси знайти зниклих. Зокрема, варто повідомляти: анкетні дані, число, місяць та рік народження; дату та місце зникнення особи; особливі прикмети (татуювання, шрами, пірсинг тощо); речі, які могла б мати із собою особа (мобільний телефон, документи, прикраси тощо). За кожним фактом зникнення, викрадення або потрапляння у полон орган досудового розслідування розпочинає кримінальне провадження. На жаль, нині у спеціалізованих установах перебувають невпізнані тіла жертв російських окупантів. Важливо встановити їх імена та дати можливість близьким попрощатися і поховати загиблих. Тому родичі зниклих осіб можуть також здати біологічні зразки для порівняння ДНК-профілів. Щоб пройти цю процедуру, треба зв’язатися з фахівцем «гарячої лінії» 089 420 18 67. Отримати інформацію щодо процедури розшуку рідних чи знайомих можна за ще одним номером «гарячої лінії» Національної поліції України 0 800 21 21 51 (працює цілодобово). ІІ. Служба безпеки України Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених. Для звернень громадян цілодобово працюють телефони: +38 067 650 83 32; +38 098 087 36 01 та електронна скринька: united.centre.ssu@gmail.com. З питань звільнення полонених, заручників та пошуку зниклих безвісти осіб також можна звернутися в Центральне управління Служби безпеки України за телефоном: +38 (044) 255 84 35.

Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

Загальні елементи першої психологічної допомоги: 1. Залишайтеся поруч із людиною, яка потребує допомоги. Люди в кризовій ситуації тимчасово втрачають почуття захищеності та довіри. Залишаючись поряд, ви можете допомогти відновити почуття впевненості та безпеки. 2. Активне слухання. Важливо уважно вислухати людину, щоб допомогти їй пережити травмуючу подію. 3. Поважайте почуття інших. Віднесіться без упередження до того, що вам кажуть. Визнайте та поважайте почуття людини. 4. Виявіть турботу та надайте практичну допомогу. Якщо хтось перебуває в кризовій ситуації, в першу чергу корисною буде практична допомога: зв'язатися з кимось, хто може побути з постраждалим і т.д. Реакціями під час кризової ситуації можуть бути: страх, ступор, плач, «істерика», панічна атака, нервове тремтіння, агресія та інші. СТРАХ. Як допомогти? 1. Покладіть руку постраждалого на зап'ястя, щоб він відчув ваш спокій. Це буде для нього сигналом, що ви поруч і він не один. 2. Дихайте глибоко і рівно. Заохочуйте постраждалого дихати в одному з вами ритмі. 3. Якщо потерпілий говорить, то слухайте його, виявляйте зацікавленість, розуміння, співчуття. 4. Зробіть потерпілому легкий масаж найбільш напружених м'язів тіла. СТУПОР. Ознаки ступору: різке зниження або відсутність довільних рухів та мови; відсутність реакцій на зовнішні подразники (шум, світло, дотик); застигання у певній позі, стан повної нерухомості. Як допомогти: 1. Підійдіть до людини, повільно візьміть за руку і запросіть йти разом з вами. Використовуйте фрази: «Тобі не можна залишатися тут», «Тобі потрібна допомога» тощо. 2. Зігніть постраждалому пальці на обох руках і притисніть їх до основи долоні. 3. Людина, перебуваючи у ступорі, може чути та бачити. Тому говоріть їй на вухо тихо, повільно та чітко те, що може викликати сильні емоції (краще негативні). Необхідно будь-якими засобами добитися реакції потерпілого, вивести його із заціпеніння. ПЛАЧ. Як допомогти? 1. Не залишайте постраждалого одного. 2. Встановіть фізичний контакт із постраждалим (візьміть за руку, покладіть свою руку йому на плече або спину, погладьте по голові). Дайте відчути, що ви поряд. 3. Застосовуйте прийоми активного слухання: періодично вимовляйте «ага», «так», кивайте головою, повторюйте за людиною уривки фраз, говоріть про свої почуття та почуття постраждалого. 4. Не намагайтеся заспокоїти постраждалого. Дайте йому можливість виплакатися і виговоритися. «ІСТЕРИКА» ознаки: надмірне збудження, безліч рухів; мова емоційно насичена, швидка; крики, ридання. Як допомогти? 1. Видаліть глядачів, створіть спокійну обстановку. Необхідно залишитися з потерпілим наодинці, якщо це є безпечним для вас. 2. Несподівано вчиніть дію, яка може сильно здивувати (дати ляпас, облити водою, різко крикнути на людину). 3. Говоріть із постраждалим короткими фразами, впевненим тоном («Випий води», «Умийся»). 4. Після істерики настає занепад сил. Укладіть постраждалого спати. ПАНІЧНА АТАКА. Як допомогти? • Попросіть людину сісти, опустити голову та впертись ногами в підлогу. • Попросіть постраждалого зосередитися на диханні і дихати повільно. • Переключіть увагу. Попросіть людину розповісти про те, що вона бачить та чує. НЕРВОВЕ ТРЕМТІННЯ. Після екстремальної ситуації з'являється неконтрольоване нервове тремтіння (людина не може за власним бажанням припинити цю реакцію). Як допомогти? 1. Візьміть потерпілого за плечі і сильно, різко потрясіть протягом 10-15 секунд. 2. Продовжуйте розмовляти з ним, інакше він може сприйняти ваші дії як напад. 3. Не можна: обіймати потерпілого чи притискати його себе; укривати постраждалого чимось теплим; заспокоювати, говорити, щоб він взяв себе в руки. АГРЕСІЯ. Як допомогти? 1. Зведіть до мінімуму кількість оточуючих. 2. Дайте людині можливість випустити емоції. 3. Доручіть роботу, пов'язану з високим фізичним навантаженням. 4. Демонструйте доброзичливість. 5. Намагайтеся розрядити ситуацію смішними коментарями або діями.

Реагування на випадки жорсткого поводження з дітьми в умовах воєнного стану

В умовах воєнного стану в Україні, масової евакуації та переміщення дітей, сімей з дітьми з населених пунктів, де ведуться активні бойові дії, значно зростає загроза життю та здоров'ю дітей, а також ризик вчинення різних форм жорсткого поводження з ними.

Пошук ПРИЙОМНИХ БАТЬКІВ!

Центр надання соціальних послуг територіальної громади  Великоандрусівської сільської ради здійснює пошук кандидатів у ПРИЙОМНІ БАТЬКИ.

Насильство над дітьми

Одним із показників соціальної зрілості суспільства є ставлення до дітей, адже діти – майбутнє кожної країни. В суспільстві, що зорієнтоване на високі загальнолюдські цінності, не можуть бути терпимі прояви жорстокого поводження з дітьми.  Насильство над дітьми можна розглядати в рамках чотирьох категорій. Нехтування. Психологічне насильство. Фізичне насильство. Сексуальне насильство. Проблема насильства над дітьми стосується кожного громадянина суспільства. Суспільство не повинно виявляти нерішучості у боротьбі з насильством над дітьми.  Діти – це повноправні члени суспільства! Наразі виявлення таких ситуацій просимо негайно повідомляти: Поліція -102 Центр надання соціальних послуг Великоандрусівської сільської ради Директор Ільїна Дарія Дмитрівна- 068-067-84-97 Завідувач відділення соціальної роботи Бояр Андрій Володимирович 098-825-67-11 Служба у справах дітей Великоандрусівської сільської ради Фокасій Світлана Віталіївна 098-592-28-47  

Пошук в кандидати у патронатні вихователі

Центр надання соціальних послуг територіальної громади  Великоандрусівської сільської ради здійснює пошук кандидатів у ПАТРОНАТНІ ВИХОВАТЕЛІ, які на професійній основі здійснюють догляд, виховання, реабілітацію дітей на період подолання батьками складних життєвих обставин.